Значення висновку експерта в господарському процесі.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.

Варто зауважити, що даний перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Згідно зі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Так, експерт є самостійним учасником судового процесу, який має певну кваліфікацію та володіє спеціальними знаннями, без яких встановити відповідні обставини неможливо. 

 

Разом з тим, ще одним учасником судового процесу є спеціаліст. 

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Господарського процесуального кодексу України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов’язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

 

У зв’язку з цим виникає запитання – в чому різниця між експертом та спеціалістом?

З одного боку вони обидва є носіями спеціальних знань, мають певний процесуальний статус та діють в межах встановленої законом процедури, проте ототожнювати їх не можна з огляду на наступне:

1) експертом може бути лише особа, яка має спеціальні знання в певній галузі науки, техніки, мистецтва, пройшла відповідну підготовку і отримала кваліфікацію експерта з певних видів експертиз;

2) як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів. Тоді як для того, щоб бути спеціалістом достатньо володіти спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів;

3) експерт повинен провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності – роз’яснити його, а спеціаліст зобов’язаний відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз’яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу.

Варто зазначити, що письмовий висновок експерта є документом, що впливає на доказову базу та служить остаточним вердиктом експерта, тоді як діяльність спеціаліста має “підготовчий” характер;

4) спеціаліст залучається до участі в справі з метою сприяння судові, надання останньому технічної допомоги, тоді як метою діяльності експерта є встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи по суті;

5) діяльність експерта спрямована на отримання інформації про фактичні обставини справи, а спеціаліста – на сприяння надання консультативно-довідкової та технічної допомоги при встановленні обставин справи;

6) спеціаліст на відміну від експерта не несе кримінальної відповідальності за необґрунтовану відмову від участі в процесі або за свідомо помилковий висновок.

Окрім цього, висновок спеціаліста взагалі не є процесуальним джерелом  доказів у господарському процесі (ч. 2 ст. 73 ГПК України), а отже не може слугувати засобом для їх встановлення.

 

Більш того, у статті 71 Господарського процесуального кодексу України чітко зазначено, що допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

У свою чергу, це також підтверджується пунктом 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.012 р. № 4: “Відповідні пояснення спеціаліста не є висновком експерта. За наявності в одній і тій же справі протилежних за змістом висновків як спеціаліста, так і судового експерта, їх оцінка здійснюється з наданням у зазначеному випадку переваги висновкові судового експерта.”

Даний підхід  знайшов своє відображення у судовій практиці: Постанова ВГСУ у справі № 910/17333/15 від 17.10.2017 р., Постанова ВГСУ у справі № 909/693/13 від 19.04.2017 р. та ін.

 

Підсумувавши викладене вище, можна впевнено сказати, що спеціаліст  покликаний виконувати суто технічні функції (фотографування, складання схем, планів, креслень тощо), а також надавати консультації з питань, що належать до сфери його обізнаності. При цьому висновок спеціаліста не є самостійним засобом доказування в господарському процесі та не може враховуватися судом при ухваленні  рішення (на відміну від висновку експерта, який суд зобов’язаний дослідити в ході розгляду справи, надавши йому відповідну правову оцінку).

За наявності у справі двох протилежних за змістом висновків спеціаліста та експерта, перевагу матиме останній.