Адвокат у сімейних справах Бровари – про припинення шлюбу шляхом розлучення.

На сьогодні шлюбно-сімейні відносини є невід’ємною частиною суспільного життя. Держава здійснює регулювання цих відносин, забезпечує їх охорону та захист.

Кожній людині важливо мати сім’ю. Сім’я є осередком тепла, затишку та спокою, а також тим середовищем, в якому зростають та виховуються діти. Міцна сім’я є запорукою добробуту суспільства та держави, найважливішим соціальним інститутом. Основою сім’ї та сімейних відносин, в свою чергу, є шлюб.

Проте, на жаль, іноді трапляються випадки, коли сімейне життя подружжя не складається і збереження шлюбу є неможливим. У такому разі допускається припинення шлюбу шляхом його розірвання.

Загалом, розірвання шлюбу здійснюється органом державної реєстрації актів цивільного стану, проте у разі виникнення спору або за наявності у подружжя неповнолітніх дітей, розлучення здійснюється в судовому порядку.

Розглядаючи питання розірвання шлюбу, адвокат у сімейних справах Бровари звертає Вашу увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 105 СК України шлюб може бути припинений внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду. Розірвання шлюбу може також здійснюватися й за ініціативою одного з подружжя (ст. 110 СК України).

Судовий порядок розірвання шлюбу застосовується у разі наявності в подружжя неповнолітніх дітей або якщо один з подружжя не погоджується на розлучення. Проте, можуть виникати й інші випадки, коли розірвання шлюбу здійснюється за рішенням суду (наприклад, у разі ухилення одного з подружжя від розірвання шлюбу в органах РАЦС за відсутності спору).

Справи про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей розглядаються судом в порядку окремого провадження (ч. 3 ст. 293 ЦПК України).

У таких випадках суд фактично відіграє роль органу РАЦС, оскільки він не має права з’ясовувати мотиви розлучення, вимагати докази неможливості збереження шлюбних відносин, вживати заходи щодо примирення подружжя або будь-яким чином втручатися в їхнє приватне життя. Суд не має права відмовляти в розірванні шлюбу, якщо обидва з подружжя заявляють про це. Разом з тим, суд може відмовити у розірванні шлюбу, якщо буде встановлено фіктивність такого розірвання тощо.

Закон надає право подружжю, яке має дітей подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором, визначивши у ньому з ким із них будуть проживати діти, яку участь у їх вихованні та забезпеченні братиме кожен з батьків тощо (ч. 1 ст. 109 СК України). У випадку, якщо умови договору суттєво порушують права та інтереси подружжя чи їх дітей, суд при вирішенні справи не бере його до уваги.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України рішення про розірвання шлюбу ухвалюється судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Рішення про розірвання шлюбу ухвалюється судом після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. Такий крок був зроблений законодавцем з урахуванням можливості примирення подружжя та збереження шлюбу.

Справи про розірання шлюбу за заявою (позовом) одного з подружжя розглядаються в судах загальної юрисдикції в порядку позовного провадження (розділ ІІІ ЦПК України).

Той з подружжя, хто ініціює припинення шлюбу є позивачем у справі, а другий з подружжя – відповідачем.
У позовній заяві зазначаються мотиви та причини розірвання шлюбу, конкретні життєві обставини: небажання відповідача мати дитину або нездатність до її зачаття (народження); подружні зради; вчинення насильства щодо іншого з подружжя або дітей; зловживання відповідачем спиртними напоями, наркотичними засобами тощо.

Якщо розірвання шлюбу вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним, позов про розірвання шлюбу має право пред’явити його опікун (ч. 5 ст. 110 СК України).

Як третя особа у справі про розірвання шлюбу може брати участь орган опіки та піклування за місцем проживання дитини.

Припинення шлюбу шляхом розлучення в судовому порядку має ряд особливостей. Так, відповідно до ч. 2 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

Варто зауважити, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (ч. 2 ст. 141 СК України). Це, насамперед, пов’язано з необхідністю утримувати дитину, піклуватися про її фізичний, духовний та моральний розвиток, займатися її вихованням та  всебічним розвитком.